Тематична викладка літератури до Дня народження Тараса Шевченка

Сьогодні, 9 березня, виповнюється 207 років із дня народження одного з символів Української держави — поета і прозаїка, художника і громадського діяча — Тараса Григоровича Шевченка. За 47 років життя Тарас Шевченко пробув 24 роки у кріпацтві, 10 — на засланні, а решту — під наглядом жандармів. Але, попри це, він зміг проявити себе як різнобічно обдарований митець — поет, прозаїк, драматург, художник. Твори Тараса Шевченка перекладено понад ста мовами світу. У духовній історії України Шевченко посів і досі беззастережно посідає виняткове місце.

Значення його творчої спадщини для української культури важко переоцінити. Один із 300 кратерів Меркурія має ім’я Тараса Григоровича. Діаметр кратера Т. Г. Шевченко — 137 кілометрів. Щонайменше 1384 відомі пам’ятники Шевченко встановлено на території від Бразилії до Китаю. Більшість — 1256, розташовані на території України, майже півтори сотні розмістились у 35 країнах. Нині в Україні 164 населені пункти названі на честь Тараса Шевченка. За своє коротке життя Шевченко сповна наситився стражданнями, серед яких були і результати власних помилок, але він не міг не жадати того, до чого прагнемо всі ми - життя і свобода, самореалізація і благополуччя, мир і повага, прості людські цінності. Його творчість - це його душа, в ньому він був чесний і добрий, ярий і нескінченно багатий. З Днем народження Тараса Григоровича Шевченка! Видатні цитати Тараса Шевченка про Батьківщину, рідну мову

"Свою Україну любіть.

Любіть її… Во врем'я люте. В останню, тяжкую минуту За неї Господа моліть.

***

Здається – кращого немає нічого в Бога, як Дніпро та наша славная країна…

***

Нема на світі України, Немає другого Дніпра, А ви претеся на чужину Шукати доброго добра…

*** Україно, Україно! Серце моє, ненько! Як згадаю твою долю, заплаче серденько!

*** Любітеся, брати мої, Украйну любіте, і за неї, безталанну, Господа моліте.

***

Наша дума, наша пісня Не вмре, не загине… От де, люде, наша слава, Слава України!

***

Ну що б, здавалося, слова... Слова та голос – більш нічого. А серце б’ється – ожива, Як їх почує!

***

Мова рідна, слово рідне, хто вас забуває, той у грудях не серденько, тільки камінь має.